21 декабря 2006 года сразу две житомирские газеты – "МІСТО" (в то время с редактором Виктором Радчуком) и "СУББОТА" сделали шикарный предновогодний подарок молодым ценителям эстрадного искусства, опубликовав на своих страницах некролог следующего содержания:

"Учасники Житомирської студії естрадного мистецтва глибоко сумують з приводу передчасної трагічної загибелі відомого житомирського співака та продюсера СЕРГІЯ ВІКТОРОВА та висловлюють співчуття його близьким та рідним" :))))))))))

В этот же день редакторы указанных выше газет, редакторы других местных изданий, да и сам Сергей Викторов с удивлением прочитали данное объявление. Но Сергей решил не подавать в суд на провинившиеся газеты, посчитав, что они также стали жертвой очередного обмана тех "доброжелателей", которые по жизни не переносят успешных людей. И такие люди всегда будут рядом с вами – то ли ваши сотрудники по работе, то ли просто близкие друзья и подруги, компаньоны по бизнесу или партнёры по личной жизни. Понаблюдайте….. и вы начнёте их замечать. С виду неприметные и компанейские, всегда почему то в очках, из под которых торчат два злющих, всегда не смотрящих вам в глаза, а опущенных вниз ЗРАЧКА. Ну не хватает им сил посмотреть прямо в глаза в то самое время, когда они задумывают очередную безвредную подлость. Каждый раз встречая такого "человека", хочется вручить ему очередной талон на приём к психиатру.
Конечно же, через неделю на страницах газеты "МІСТО" вышло опровержение на несправедливо опубликованный некролог, после того как её редактор лично удостоверился в том, что главный герой "чёрной публикации" жив-здоров.
Также через неделю справедливо возмутилась ещё одна известная житомирская газета "ІНТЕРЕС". Текст автора публикации Нины Михайловой приводим ниже:

ПЕРЕДЧАСНЕ СПІВЧУТТЯ ПРО «ПЕРЕДЧАСНУ ЗАГИБЕЛЬ»

Дві житомирські газети надрукували некролог на живу людину.
У дивний спосіб «поспівчували» близьким та рідним відомої в Житомирі людини дві місцеві газети «Субота» та «Місто» – опублікувавши 21 грудня цього року некролог з приводу (цитую): «передчасної загибелі відомого житомирського співака та продюсера Сергія Вікторова».
Яким же було моє здивування і не тільки моє, коли прийшовши 21 грудня о 17 годині в облтелецентр я побачила його живим і здоровим (цього дня Сергій Вікторов був ведучим обласного молодіжного заходу «Академія зірок»). Можна лише уявити, які почуття вирували в душі матері Сергія Вікторова, коли вона на власні очі побачила і прочитала це «співчуття».
Як мені вдалося з’ясувати, у газету «Місто» текст вищезгаданого принесла якась дівчина, ну а ті, хто замовив і написав його, залишились за кадром.
Мабуть, дуже вже їм чимось не подобається співак та продюсер Сергій Вікторов, бо вони добре знають, що це лише його сценічний псевдонім, а не справжні ім’я та прізвище".(газета "Інтерес" №49, 6 стор., 2006 рік)

В заключении хочется обратиться к нашим местным доброжелателям: "Поймите, что ЧЁРНЫЙ ПИАР, да ещё и бесплатный пиар – это же прекрасный подарок не только к Новому году, но и к любому празднику. А если вы думаете, что вы такие незаметные, то глубоко заблуждаетесь. Просто мы, нормальные люди, вас жалеем… пока жалеем…"